Але, народ! Що там у вас по партіях та закладках? Збираюсь я рубати такий екстра наркотик, що аж слина піде. Не хочу просо себе прокачувати, чуйте сподіваюсь?
Отак, одного прекрасного дня я вирішила, що пора вийти зі звичних рамок та випробувати щось новеньке. Зокрема, псилоцибинові гриби – це моя нова вже закладка в житті. Я говорю, це вам не пудра або там щось інше примітивне. Але про все по порядку, давайте я вам розкажу, як саме це все сталося.
Закинувши свої початкові пошуки в інтернеті, я не очікувала такої кількості пропозицій. От це вам не будь-який звичайний хімік, ви знаєте. Ось так, роздивляючись серед зелених об'яв, я вибрала найбільш вигідну пропозицію – "Псилоцибінові гриби, перша якість. Краща ціна в місті!". Він мені до дому доставив, так що я навіть не замовляла.
Коли він до мене по прізвищу попер, видно було, що це не зовсім новак. Він мав такого чалого вигляду, наче вже накурився чимось інтересненьким. Після здачі грошей, я швидко повернулася до свого вай-фаю та розпакувала цей мій "сюрприз".
Ох, хлопці! Я замислилася, як все ж підкумарила. Якби ви бачили моє обличчя, коли я вийняла гриби з пакетика. Була там така краса, такий колір, як колорадський жук!
Щоб не загубити всю есенцію, я вирішила приготувати мушлі з цими щедрими грибами. Ну як, главний кухар у своєму пікантному надриві. Додала трішечки цибулі, часнику – вже слина пішла. А ще туди попала трошки масла, щоб це все гарно зігрілось. Та пропізнала їх таки, оті гриби – такі ріденькі, вчиняли вони хіба що втертий ефект на моє тіло та розум.
Тим часом, я облаяла свою ванну з повним розмахом. Вирішила, що досить мені бути звичайною, як всі інші. Хотілось чогось крутого, як в відео у блогерів. Та й фіг з ними, з тими блогерами – я сама можу зробити класні спа-процедури.
Діти, знаєте, моя ванна виявилась найкращим місцем для пісочниці. Там я слухала свою улюблену музику, плювала на всіх і все, і просто відчувала себе богом світу.
Наче я відкрила для себе нову сторінку в моєму житті. Кожен раз, коли я поправлялася, мені здавалося, що я здатна на все. Дивилася на своє відображення у дзеркалі та не могла повірити своїм очам – це ж істина, це царство, це абсолют.
Напевно, хтось може подумати, що я необдумана та безглузда. Але я не згодна. Я не химік, та але мої експерименти цілком вправляють моє чуття.
Тоді я згадала, що ще не випробувала кисеньну маску. Вирішила взяти свої спа процедури на новий рівень. Заскочила в аптеку, купила маску, ну і почала своє творіння.
Один з моїх друзів, також ветеран наркотичних розваг, сказав мені, що якщо хочу вижити, то маю порахувати час, скільки я збираюсь знаходитися у наркотичному оп'янінні. І ось я лежу на своєму новому шикарному дивані, підкумарена та готова відзначити найкращі миті свого життя.
Час летить, я проваляюсь в своєму світі, де немає ніяких проблем, страхів, лиш солодкий забуття. Невдовзі я починаю відчувати, що мій розум занурюється на глибину темряви, а думки стають вдвічі глибшими.
Здається, мені навряд чи вдасться убитися на наркотиці так сильно, як я хотіла. Це якщо говорити про фізичну смерть, звісно. Але відчути себе одним з тих світлих духів, які знаходяться між різними світами – ось це мені під силу.
Все вже позаду, я знаходжуся в тому стані, коли все просто хороше. Моя душа літає уночі, наче комаха навколо світла. А я знаю, що завтра все буде так само класно, бо я так само зачарована своїми закладками.
Друзі, навіть не знаю, як вас вітаю. Мабуть, найкращий спосіб – це запропонувати вам зі мною покататися на хвилі наркотичного екстазу. Але згадайте, що тут є свої правила та ризики. Дякую за увагу та пам'ятайте, що це все-таки молодіжний сленг.
Ахуенное дело, братаны, что вы там знаете о моих закладках, таблах и шпиганке! Я тут расскажу вам в историю, как я купила псилоцибиновые грибы и начиталась в библиотеке в хлам. Включайте музыку, тут будет психоделический рассказ!
Так вот, была такая пиздатая вечерина нашей нереально дружной компашки на даче. Бодрячком мы там курчавили, шухерили и пили. Но нашей сестричке с ушами в колбаску пришла гениальная идея – купить шаманские штуки, чтобы устроить себе настоящую душу и витаминку. В общем, явились мы в чумадан блять, где она уже закупила штук так пятьдесят грамм этих грибочков.
На следующий день, когда мой мозг еще забивал герычик, я вспомнила про эти грибы. Подумала, почему бы и не попробовать? Короче, я схватила свою подругу и грибы, и мы поехали в ближайшую библиотеку, чтобы разгрызть весь этот научный бред.
Пока мы шли дорогой, я начала пробовать открывать души на грибах. Все стало такое цветное, настроение взлетело выше неба! Во время этой психоделической прогулки мы подумали, что нам надо больше информации о грибах, чтоб понять, что с нами происходит. И куда же мы направились? Конечно же, в элитный заведение – библиотеку!
Когда мы попали туда, я поняла, что это просто рай для настоящих наркоманов знаний. Там было все: от книг о наркотическом опьянении до научных работ о шизе и психозах. Мы зашли в каталог и начали искать все, что связано с псилоцибиновыми грибами. Мы забирали книги со стеллажей и принимались читать, словно нас ждал экзамен по науке о наркотиках.
Я сидела там, погруженная в этот самый процесс чтения, словно бы дохера шпиганки взяла. Мои глаза скользили по страницам, словно голос классного рэпера по герычику. Но только вместо голоса, я встречала там информацию об эффектах этих псилоцибиновых грибов, о том, как они изменяют наше восприятие и расширяют сознание.
Перед глазами мелькнуло слово "измена". Вот оно, страх попасться наркоманом! Меня охватила навязчивая идея, что мне пиздец и сестре, если нас заметят читающими эти книги. Ведь там же все о наркотиках, понимаете? Но я думала, что пока я в этой библиотеке, у меня есть своеобразный иммунитет от ментов, так что можно читать и наслаждаться информацией. Но все равно, я изо всех сил старалась скрывать свое волнение.
Мы смотрели на книги, в общем, на протяжении нескольких часов, пока наши мозги не превратились в психоделический праздник цвета и звука. Все ожило: страницы книг, стеллажи, фамилии авторов. Я была потрясена красотой этого мира знаний, который открылся передо мной.
И так, дорогие мои наркоманы литературные, я рассказала вам историю о том, как я купила псилоцибиновые грибы и схожу с ума, читая в библиотеке в хлам. Библиотека, это такое место, где можно найти не только книги, но и саморазвитие, в моем случае – самозащиту от ментов.